Історія зі співзасновником українського банку Monobank Олегом Гороховським за лічені години вийшла за межі фінансової теми і перетворилася на гучну суперечку в соціальних мережах. Приводом стало фото дівчини під час відеоверифікації банківського акаунта — і припущення, що на фоні у неї знаходився російський прапор.

В умовах війни подібні символи сприймаються в Україні вкрай чутливо. Але коли з’явилося пояснення самої дівчини — і версія про те, що це був зовсім не прапор Росії, а прапор Словенії, — дискусія різко змінила напрямок. Тепер обговорюють не тільки символіку, але й можливе порушення банківської таємниці, а також відповідальність публічних заяв банкірів.

Для ізраїльської аудиторії ця історія цікава не тільки як новина з України. Вона піднімає знайомі питання — про межі безпеки, про реакцію суспільства на символіку країн-агресорів і про те, як швидко суспільні кампанії можуть перетворюватися на медіаскандали.

Як почався скандал навколо Monobank

Все почалося з публікації Олега Гороховського 9 березня в соціальній мережі Threads. Банкір опублікував зображення дівчини, яка проходила процедуру відеоверифікації для відкриття банківського рахунку.

У першому повідомленні він іронічно написав, що дівчина нібито не пройшла перевірку через «немиту голову», натякаючи на те, що причиною став російський прапор на фоні. Пізніше він уточнив: за його словами, карта була заблокована саме через символіку Росії.

Відеоверифікація — звичайна процедура для банківських сервісів. Співробітник банку зв’язується з клієнтом по відеозв’язку і перевіряє особу, документи та умови реєстрації. Подібні перевірки використовують банки по всьому світу, включаючи фінансові сервіси в Європі та Ізраїлі.

Однак публікація зображення людини, яка бере участь у такій процедурі, викликала хвилю критики.

Користувачі соцмереж почали ставити питання: чи мав право керівник банку публікувати подібне фото, навіть якщо на ньому немає персональних даних.

Банківська таємниця і суспільна реакція

Основний докір до Гороховського стосувався можливого порушення банківської таємниці. За українським законодавством інформація, передана клієнтом банку, вважається конфіденційною.

Критики стверджували, що навіть без імені людини публікація зображення клієнта може порушувати ці норми.

У самому Monobank відкинули звинувачення. Представники банку заявили, що фото не містить інформації, яка дозволяє встановити особу клієнта.

За їх словами, публікація стосувалася більш широкої суспільної теми — ставлення до символіки держави-агресора під час війни.

Банк підкреслив, що російські громадяни не можуть відкривати рахунки в українських банках, і що фінансові установи зобов’язані ретельно перевіряти клієнтів.

У Національному банку України вже повідомили, що запросили роз’яснення з приводу того, що сталося, і вивчать ситуацію.

У контексті війни будь-яка історія, пов’язана з символікою Росії, швидко стає емоційною. Саме тому історія Monobank опинилася на перших сторінках українських медіа і викликала десятки тисяч коментарів.

Прапор Росії чи прапор Словенії

Ситуація різко змінилася, коли з’явилися заяви самої дівчини.

Військовий і громадський активіст Сергій Гнєзділов повідомив, що зв’язався з нею особисто. За його словами, дівчина стверджує: на фоні був прапор Словенії, а не Росії.

Ці прапори дійсно схожі. У обох — біла, синя і червона смуги. Однак у словенського прапора є державний герб у верхньому куті.

За словами дівчини, вона є біженкою з Харкова і зараз живе в Німеччині. Раніше вона деякий час жила в Словенії.

Вона пояснила, що під час відеодзвінка знаходилася вдома у подруги-словенки, де на стіні висів національний прапор Словенії.

Через несподіваний початок відеоперевірки дівчина просто увійшла в найближчу кімнату — ту саму, де висів прапор.

Пізніше вона опублікувала скріншот з TikTok, на якому фотографує прапор Словенії, що лежить на землі.

У своєму коментарі вона підкреслила, що підтримує Україну і що її батько вже багато років служить в українській армії.

Історія набула ще більшого резонансу після того, як у соціальних мережах почали поширювати інформацію про службу її батька і про те, що сім’я активно підтримує українську армію.

Саме такі деталі перетворюють локальний епізод на повноцінну суспільну дискусію — особливо в умовах війни.

У середині цієї дискусії багато українських ЗМІ нагадали, що інформаційні конфлікти і публічні звинувачення можуть завдавати не меншої шкоди, ніж реальні помилки. Про це писали і журналісти проекту НАновини — Новини Ізраїлю | Nikk.Agency, зазначаючи, що подібні історії демонструють, наскільки тонкою стала межа між боротьбою з символікою агресора і медіапопулізмом.

Чому суперечка триває

Навіть через дві доби після початку скандалу користувачі соцмереж продовжують сперечатися: який саме прапор був на фотографії.

Одні стверджують, що герб Словенії був би помітний на знімку.

Інші вважають, що через кут зйомки або дзеркальний ефект камери його дійсно могло не бути видно.

Деякі користувачі звертають увагу на ще один аспект — мову соціальних мереж дівчини. Їй почали пред’являти претензії через публікації російською мовою і ролики під російську музику.

Однак в Україні це далеко не рідкість, особливо для жителів східних регіонів.

Ситуацію прокоментував і український депутат Володимир Ар’єв. Він зазначив, що якщо закрити частину словенського прапора, його дійсно можна прийняти за російський.

Ця версія стала одним з ключових аргументів в обговоренні.

Що цей скандал показує насправді

Історія навколо Monobank демонструє відразу кілька сучасних тенденцій.

По-перше, швидкість поширення інформації. Один пост у соціальній мережі може за кілька годин перетворитися на національну дискусію.

По-друге, емоційну чутливість суспільства в умовах війни. Символіка, фотографії і навіть випадкові деталі інтер’єру можуть сприйматися як політична заява.

По-третє, зростаючі очікування від публічних фігур. Керівники компаній, особливо фінансових, сьогодні знаходяться під таким же увагою суспільства, як політики.

Для Ізраїлю ця історія теж виглядає знайомо. В ізраїльських соціальних мережах регулярно виникають схожі дискусії — про символи, безпеку і межі публічності.

І саме тому український скандал навколо Monobank виявився цікавий аудиторії далеко за межами України.

Він показує, як в епоху цифрових медіа будь-яка помилка — або навіть непорозуміння — може миттєво стати предметом національної суперечки.


Місце, де зародився хасидизм: таємниці селища Товсте, Тернопільської області - 23.03.2026 - Новости Израиля

Збірка “Острови пам’яті” українською, англійською та івритом: як Бучач об’єднує Україну, Ізраїль та літературу Агнона - 23.03.2026 - Новости Израиля

Музейні грабіжники: Як Москва грабує та привласнює унікальні артефакти єврейської спадщини України — розслідування - 22.03.2026 - Новости Израиля