Україна підходить до моменту, який ще недавно виглядав майже як військова фантастика: дешевий дрон можна буде збивати не ракетою за мільйони доларів, а лазерним променем, де ціна одного точного удару вимірюється фактично витратою електроенергії.
І це не лабораторна презентація десь далеко від війни.
Українська компанія Celebra Tech заявила, що лазерний комплекс «Тризуб» вже інтегрований у мобільну причіпну платформу і проходить фінальний етап випробувань. Система створюється під конкретну реальність — російські атаки дронами, постійну загрозу містам, перевантажену ППО і необхідність збивати дешеві повітряні цілі без економічного самогубства.
Для Ізраїлю ця історія звучить особливо близько. Коли країна живе поруч з ворогами, які роблять ставку на дрони, ракети і виснаження тилу, питання вже не тільки в тому, чим збити ціль. Питання в тому, скільки коштує кожен перехоплення — і скільки таких перехоплень країна зможе витримати.
«Тризуб»: що вже відомо про нову українську систему
За заявленими характеристиками, «Тризуб» здатний вражати FPV-дрони на відстані до 800–900 метрів. Розвідувальні безпілотники система може виводити з ладу на відстані до 1 500 метрів — за рахунок пошкодження оптики, електроніки та елементів корпусу.
Окрема інтрига — «Шахеди».
Розробники говорять обережно: комплекс практично готовий працювати по ударних БПЛА цього типу на відстані до 5 кілометрів, але ця можливість ще проходить фінальну перевірку. Якщо вона підтвердиться не тільки на випробуваннях, але й у бойових умовах, це буде вже не просто нова розробка, а серйозний зсув в обороні від масових дронових атак.
За демонстраційними матеріалами, лазер пропалює захищені елементи безпілотника за 3–4 секунди. Точні параметри — потужність, охолодження, внутрішню архітектуру — компанія не розкриває. І це зрозуміло: система створюється не для виставкової вітрини, а для війни, де зайва технічна деталь швидко стає подарунком противнику.
Чому важлива мобільна платформа
Мобільність тут не другорядна деталь, а частина самої ідеї.
Російські атаки постійно змінюють маршрути. Сьогодні дрони йдуть через один район, завтра — через інший. Стаціонарний захист важливий, але він не закриває всю картину. Тому лазерний комплекс на платформі, який можна перекидати під актуальну загрозу, виглядає набагато практичніше, ніж важка система, прив’язана до однієї точки.
У «Тризуба» є радарний модуль для розрахунку траєкторій вхідних цілей. Також заявлений блок управління з елементами штучного інтелекту — для автоматичного захоплення і супроводу цілі.
Звучить технологічно, але сенс дуже земний: оператору потрібно швидше бачити загрозу, швидше брати її на супровід і швидше знищувати, поки дрон не дійшов до дому, складу, підстанції або позиції.
Ракета за мільйони проти дрона за десятки тисяч: де ламається стара економіка ППО
Головна проблема війни дронів — не тільки в тому, що вони небезпечні.
Вони ще й дешеві.
Коли безпілотник вартістю $20–50 тис. доводиться збивати ракетою за сотні тисяч або мільйони доларів, країна-захисник потрапляє в пастку. Навіть успішне перехоплення може бути економічно болючим, якщо таких цілей летять десятки і сотні.
Жорсткий контраст: один перехоплювач Patriot PAC-3 MSE коштує понад $4 млн, а за бюджетом армії США на 2027 рік його ціна може досягати $5,3 млн. Ракети IRIS-T SLM оцінюються в €700–900 тис. за одиницю, AMRAAM для NASAMS — від $1 млн до $3,9 млн в залежності від версії.
Тепер поруч з цим ставимо «Шахед».
Дешевий, масовий, неприємний, розрахований не тільки на вибух, але й на виснаження оборони. Саме тому лазерна ППО стає не красивою іграшкою майбутнього, а необхідною відповіддю на нову тактику війни.
НАновини — Новини Ізраїлю | Nikk.Agency розглядає цю тему в ізраїльському контексті не випадково: Ізраїль сам давно живе в логіці багатошарової оборони, де одна система не вирішує всі завдання. Майбутнє ППО — це не один «чарівний купол», а зв’язка ракет, радарів, лазерів, РЕБ, мобільних груп і швидких рішень на землі.
Лазер не скасовує ракети — він закриває іншу діру
Важливо не перетворювати «Тризуб» на міф.
Він не замінить Patriot. Не стане відповіддю на балістичні ракети. Не прибере потребу в далекобійній ППО і не зробить класичні перехоплювачі непотрібними.
Його сильна сторона — інша.
Це нижній і середній шар захисту від масових малих цілей: FPV-дронів, розвідувальних БПЛА, потенційно ударних безпілотників. Там, де використовувати дорогу ракету занадто марнотратно, лазер може стати тим самим інструментом, який зберігає боєкомплект для більш серйозних загроз.
Саме в цьому — справжня цінність розробки.
Не в красивому слові «лазер». А в тому, що одна країна, яку росія щоденно намагається виснажити ударами, шукає спосіб зробити оборону дешевшою, швидшою і стійкішою.
Ізраїль вже пройшов перший рубіж. Україна може стати наступною
Лазерна ППО поки залишається рідкісним класом зброї навіть для найсильніших армій світу. Ізраїль вже перейшов від випробувань до оперативного застосування системи Iron Beam. Це робить ізраїльський досвід особливо важливим для України — і український досвід не менш важливим для Ізраїлю.
Різниця в тому, що український «Тризуб» народжується не в спокійній програмі довгого переозброєння, а прямо всередині великої війни.
Це зброя створюється під конкретного ворога. Під російські дрони. Під нічні атаки. Під перевантажену ППО. Під ситуацію, коли кожен дорогий перехоплювач на рахунку, а цивільна інфраструктура залишається ціллю майже кожну ніч.
Маленька команда проти великої загрози
У Celebra Tech над лазерним проектом працює близько 15 осіб. За звичайними мірками оборонної індустрії це майже неймовірно мало.
Але війна змінила темп.
Україна вже не раз показувала, що маленькі інженерні команди можуть швидше адаптуватися до фронту, ніж великі бюрократичні системи. Вони бачать проблему, отримують зворотний зв’язок від військових, змінюють конструкцію, знову тестують — і так до результату.
Крім «Тризуба», компанія займається FPV-дронами на оптоволоконному управлінні, бомбардувальниками, засобами радіоелектронної боротьби і спеціалізованим програмним забезпеченням. Тобто мова не про одну випадкову ідею, а про спробу вбудуватися в нову реальність війни, де перемагає не тільки важка техніка, але й швидкість інженерної реакції.
Чому це стосується Ізраїлю
Ізраїль і Україна живуть у різних стратегічних умовах, але стикаються з подібною логікою загроз: ворог шукає дешеві способи тиснути на тил, перевантажувати ППО, змушувати суспільство жити в тривозі і витрачати величезні ресурси на кожну хвилю атак.
Саме тому українська лазерна система цікава не тільки як новина про технологію.
Вона показує напрямок.
Якщо «Тризуб» підтвердить заявлені характеристики, це буде сигналом для всього оборонного ринку: лазерна ППО перестає бути темою майбутнього і стає інструментом теперішньої війни. Не замість ракет. Не замість авіації. Не замість радарів. А поруч з ними — як дешевший і швидший відповідь на масові безпілотники.
Поки дата бойового розгортання комплексу офіційно не названа. Частина можливостей ще потребує підтвердження, особливо заявлена робота по «Шахедам» на відстані до 5 кілометрів.
Але сама тенденція вже очевидна.
Війна дронів змусила оборону шукати нові правила. І якщо один точний лазерний удар дійсно буде коштувати лічені центи, то Україна може отримати не просто ще одну систему ППО, а інструмент, який змінює баланс між атакою і захистом.
Для Ізраїлю це теж урок: у майбутніх конфліктах виграватиме не тільки той, у кого є найдорогіші ракети, а той, хто вміє збивати масові загрози швидко, точно і без розорення власної оборони.
Джерело: Defense News
…
Евіанська конференція 1938 року: Уроки для тих, хто вважає, що Ізраїль “не повинен” допомагати Україні - 24.05.2026
- Новости Израиля
«Не забувайте про меч»: Симон Петлюра, Україна, Ізраїль і спірна пам’ять, яку не можна віддати Москві - 24.05.2026
- Новости Израиля
Ніч масованого терору в Україні: росія била “Кинжалами”, “Орешником” і дронами: чому російський терор знову не зламав Україну - 24.05.2026
- Новости Израиля